«В’язниця сьогодні — це школа злочинності», — заступник міністра юстиції Олена Висоцька, ВІДЕО

8:0, 6 июля 2021 Автор: Наталья Мамченко Александр Погребной 730 0 Распечатать

Більше 30% засуджених в Україні потрапляють до в’язниці за злочини, так чи інакше пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин. При цьому на утримання одного засудженого, який перебуває за гратами, на рік держава виділяє 130 тисяч гривень. Якщо ж людина залишається на волі і відбуває покарання за програмою пробації, то витрати значно менші — всього 10 тисяч на рік.

Статистика показує: люди, які відбули покарання на пробації, в рази менше скоюють повторні злочини порівняно з тими, хто відбув покарання у в’язниці. І справа не лише в малозначності злочинів, за якими ця пробація застосовується.

 «В’язниця сьогодні — це школа злочинності. Це місце, де вчиняються безпосередньо в самій в’язниці злочини, і звичайно, людина, яка випала з нашого нормального життя, серед того оточення, яке отримує у в’язниці, вона може стати більш небезпечною, і фізично, і морально нездоровою. Тому задача мінімізувати ці ризики тим, щоб менше потрапляли до в’язниці, а вже друге питання — як працювати з тими, хто потрапив до в’язниці, хто дійсно небезпечний для нас і на певний час може і має бути ізольований», — розповіла заступник Міністра юстиції України Олена Висоцька.

Показовий факт: засуджених у в’язниці вдвічі менше, ніж тих, хто відбуває покарання за програмою пробації — 30 тисяч проти 60-ти. І це хороша тенденція, зазначають експерти. Адже чимало засуджених свідчать про те, що їхнє життя було б абсолютно іншим, якби після скоєння злочину була альтернатива тюремному покаранню, наголосила керівниця ГО «Пенітенціарна ініціатива» Олена Герман.

Наркоманія — це хвороба, а отже, потребує належного лікування. Однак надавати якісну медичну допомогу у місцях позбавлення волі неможливо. Натомість є купа підтверджень і доказів того, що за гратами люди продовжують вживати наркотики, переконана Ірина Яковець.

Змінити ставлення до засуджених суспільства загалом та кожної людини зокрема — це необхідна умова для того, щоб порушники закону не ставали вигнанниками та втрачали дорогоцінні роки у несприятливих тюремних умовах, а отримали надію на повернення до повноцінного життя. Сприяти цьому покликаний так званий «сенситивний підхід» до наркоспоживачів.

«У нас, на жаль, на сьогодні позиція законодавця відносно хворого на наркоманію, вона має більш каральний ухил. Тобто ти вживаєш наркотики, ти є злочинець, і ти маєш піти в тюрму. Ну є там певні винятки, але вони, як правило, по першому разу лише застосовуються до людини. І тому тут потрібно говорити про зняття кримінальної відповідальності за ці дії і застосування різних реабілітаційних програм», — додала Ірина Яковець.

Експерти переконані: варто сприяти тому, щоб працівник правоохоронного органу вбачав своїм завданням не притягнути до відповідальності, а зробити профілактику наркоманії в державі. Він має володіти елементами емпатії, бути чутливим, з розумінням ставитися до порушника закону.

Дуже складно зламати каральний ухил, якого вимагає суспільство. І хоч багато хто вбачає в такій гуманності відхід від дотримання законів, ці речі не взаємовиключаючі, зазначають співрозмовники. А найкращі можливості для реалізації сенситивного підходу є саме у пробації, до висновків якої у 80-90% випадків суди дослухаються.

«Україна точно може розвинути свою пенітенціарну систему, і прийде час, коли ми будемо з гордістю говорити, що в’язниця  це дійсно місце, яке виправляє людину, яка потім стає безпечною, може жити поряд з нами і нікому не нанести шкоди», — резюмувала заступник Міністра юстиції України Олена Висоцька.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Право ТВ в соц. сетях